Історія Луцька
Сліди проживання людини на території міста сягають доби
нового кам'яного віку - неоліту (VI - IV тис. до н. е.). У цей час людина
почала переходити від мисливства, рибальства і збиральництва до
землеробства і скотарства. Дальшого вдосконалення набула техніка
виготовлення кам'яних знарядь. У передмісті Луцька - Гнідаві археологами
виявлені залишки поселень V тис. до н. е., що належали племенам культури
лінійно-стрічкової кераміки. Люди жили у напівземлянках з вогнищами і
господарськими ямами біля них.
У період бронзи (ІІ тис. до н. е.) на території Луцька
існували два різноетнічні поселення. Точну дату заснування міста
встановити неможливо. Польський хроніст ХV ст. Ян Догуш вважав, що Луцьк
заснований у 1000 р. київським князем Володимиром Святославичем.
Українські вчені припускають, що місто виникло у Х ст. Розкопки у старій
його частині, в тому числі в районі Дмитріївського собору, виявили чіткий
культурний шар VII - VIII ст.
Наприкінці Х ст. Волинь разом із Луцьком увійшла до
складу Київської Русі і стала її західною окраїною. На сторінках руських
літописів Луцьк впеше згадується при описі подій 1085 р., і від цієї дати
ведеться історія міста.
Назва міста походить від слова "лука", що означає закрут,
заворот, коліно, яке робить річка Стир у тому місці, де виникло місто.
Найдавніша назва міста Лучеськ з часом змінювалася і поступово набула
сучасної форми - Луцьк.
Війська з Луцька брали участь у походах на кочівників з
ХІІ ст.
Луцьк був одним із найбільших міст Галицько-Волинської
Русі. У ньому розвивалися ремесла, торгівля. За економічним і політичним
значенням це було друге місто на Волині після Володимира. Про знання і
вміння давньоруських будівельників свідчить Луцький замок, який зберігся
до наших днів.Замок луцьких князів, майже неприступний, з усіх боків
оточували води річок Стир і Глушець. Спорудження замку розпочалося
наприкінці ХІІІ ст. за князювання Мстислава Даниловича на місці, де раніше
стояв дерев'яний замок. Для будівництва залучалися не тільки іноземні, а й
луцькі будівничі. До 1340р., коли на Волині утвердився литовський князь
Любарт, спорудження замку завершилося. Замок являє неприступну твердиню,
був зразком фортифікаційних споруд того часу.
Зубчасті стіни замку утворюють неправильний багатокутник.
У верхній частині стін є бійниці. Загальна довжина стін понад 240 м.,
товщина - більше метра, висота - 10 м. Фундамент викладений з каменю,
стіни - цегляні. Замок має три високі прямокутні башти. Своєю масивністю і
архітектурою виділяється в'їзна башта, або башта Любарта.
У південно-східному кутку замку стоїть Стирова башта (від
назви річки). Вона, як і башта Любарта, має 28 м. висоти. У ХVII ст. на
першому поверсі її була скарбниця, а на другому і третьому - архів міських
актів. З північної сторони на замкових мурах розташована третя башта -
Владича.
На території замку розташовувалися палац князя, житлові
будинки бояр, церква, будинок єпіскопа та ін. Крім Верхнього, існував
Нижній, або Окольний замок, але до наших днів він не берігся. Де-не-де
залишилися тільки рештки його стін. Окольний замок оточував головне
тогочасне місто. Нижній замок мав сім башт. Усі вони, як і стіни,
розібрані у першій половині ХІХ ст.
Луцьк пережив і монголо-татарську навалу хана Батия
1240р. і напад литовців 1256р. і облогу татар 1257р., врешті дві
світовітові війни, фронти яких проходили через Луцьк.
Внаслідок Люблінської унії 1569р. Луцьк увійшов до складу
Польщі. Посилення соціального і національно-релігійного гноблення
спричинило пожвавлення антифеодальної боротьби народних мас. У 1593р. на
Україні спалахнуло перше велике селянсько-козацьке повстання під проводом
Криштофа Косинського. Повстання охопило Поділля і Волинь.
З козацьких повстань відомо, що у 1595 році Луцьк захопив
Северин Наливайко, події війни під проводом Богдана Хмельницького
торкнулися Волині лиш тим, що на її землях проводили битви (Пиляви,
Берестечко), а 1648 року загони на чолі з Федором Липкою громили заможних
міщан.
У Луцьку існувала друкарня з 1626 р. тут видавадися
різноманітні книги восновному релігійного характеру. Діяльність друкарні
сприяли активізації громадсько-політичного життя. У ХVII - XVIII ст. в
місті збудовано ряд культових споруд, які є визначними пам'ятками
архітектури.
Єзуїтський костел - тринефний, збудований у стилі
раннього барокко, з великою банею у центрі, справа і зліва - менші бані. У
його будівництві і перебудові брали участь видатні українські, польські та
італійські архітектори. За зразок взято кращі італійські споруди.
Магдебурзьке
право дароване місту 1432 року, грамота про що зобов"язувала лучан
захищати укріплення і влаштовувати три ярмарки щороку. У місті
складувалась сіль з чорноморських лиманів і галицького Прикарпаття, яку
потім відправляли у литовські і східні руські землі. Населення багатшало і
його обійстя стали привабливими для войовничих зайд. У 1453 році місто
грабували татари заволзькі, у 1459 - кримські, а у 1500 році татарська
орда дощенту спалила місто. У 1540 році пожежею знищено усі міські книги,
то ж реконструкція історії Луцька багато в чому базується на аналізі
особливостей архітектурних споруд, що збереглися до наших днів. У 1985
році урядом України прийнято рішення про оголошення комплексу пам"яток
Старого міста історико-культурним заповідником республіканського значення.
Після Люблінської унії 1569 року Луцьк потрапляє під владу Польщі. В цей
час інтенсивно освоюється заболочена територія на захід від замків. Сюди
поступово переміщується центр міста, - тут будується палац Вітовта,
ратуша, поселяється вірменська колонія. Поруч з нею розташувалося єврейське поселення.
Після ІІІ поділу Польщі Луцьк переходить під протекторат
Російської імперії, з 1795 року Луцьк стає повітовим центром Волинського
намісництва, а згодом - Волинської губернії. Поблизу Собору святих
апостолів Петра і Павла примостився маленький двоповерховий будиночок, що
здобув славу саме завдяки своїм мешканцям - у 90-х роках ІХ століття тут
проживала родина Косачів, що подарувала Україні двох талановитих
письменниць - Олену Пчілку та Лесю Українку. Сім'я Косачів оселилася в
мурованому домі недалеко від замку у 1878 році. Дружина луцького мирового
посередника Петра Косача Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач) зробила
багато для збирання і систематизації волинського фольклору.
В історію І світової війни Луцьк ввійшов завдяки
"Брусиловському" або "Луцькому" прориву, коли в 1916 році війська
Південно-західного фронту завдали нищівного удару німецько-австрійським
військам, а події революції 1917 року у Луцьку описуються швидкими змінами
влади - у березні владу на себе взяла Рада громадських організацій, у
вересні було обрано міську думу, у листопаді владу захопив військовий
революційний комітет, а після встановлення гетьманату у лютому 1918 року
Луцьк зайняли німецькі війська. В грудні 1918 року владу проголосила
Директорія, 22 січня 1919 року офіційно проголошено Акт Злуки УНР та ЗУНР,
а вже в травні 1919 року в місто вступили польські частини. Через рік
поляків витісняють з міста війська І Кінної Армії червоних, організовується ревком.
Однак з 17 вересня 1920 року Луцьк знову зайняли польські війська і
відповідно до Ризького мирного договору перебували на Волині до 1939 року.
За пактом Молотова - Ріббентропа у вересні 1939 року до
Луцька вступили частини Червоної армії, була встановлена радянська влада,
відновлена після перемоги Радянської армії у Другій Світовій війні. В ході
війни місто зазнало значних руйнацій, тож у повоєнний період його
інфраструктура була повністю оновлена.
70-і роки ХХ ст. відзначалися значним ростом
промисловості і населення міста. З 50 тисяч мешканців за десять років
місто виросло до 200 тисяч. Поступово Луцьк стає зеленим, чистим, ошатним,
впорядкованим обласним центром.
На зламі української історії у 1989 - 91 роках Луцьк
першим підняв національний прапор України над міською радою. Почався новий
відлік і спрямування життя і розвитку. Актуальними питаннями розвитку
міста стали благоустрій, гармонізацій екстер'єру його вулиць, фасадів
будинків, скверів і парків, громадських і торгово-побутових закладів.
Першими заходами нової генерації архітекторів, будівельників, бізнес-кіл
стали благоустрій проспекту Волі з облаштуванням головної площі,
встановленням пам'ятника Тарасу Шевченку. Далі йшла реконструкція вулиці
Богдана Хмельницького з відкриттям скульптурного зображення патрона нашого
міста - Святого Миколая. Практично заново було відновлено вулицю Данила
Галицького у Старому місті із спорудженням на новоутвореній площі
пам'ятного знака на честь двотисячоліття Різдва Христового. Новою окрасою
міста став реконструйований Майдан Грушевського і встановлений тут
пам'ятник першому Президенту України - Михайлу Грушевському.
Луцьк славиться репутацією надійного партнера, дбайливого
господаря, доброзичливого сусіда. Лучани люблять своє місто і завжди раді
гостям, яких зустрінуть зі щирою українською гостинністю.
| 
